Вітаю всіх!Щиросердечно вдячна за
стільки висловлених думок.
І як на мене наша дискусія досягла
апогею.З вашого дозволу сильно не
вникаючи у все сказане і почуте,
поясну свою позицію.
Найперше дуже перепрошую ,що
вийшло так, ніби розкладаю людей по
кісточках і мені справді прикро, що вийшло ніби
критикую Вас, Володимире.
Ні. Я не намагалася сказати, що Піккардійці
чимось гірші бо чогось не знають.Ян написала Вік:
"Важливо знайти себе, своє місце,
свою справу".
Це правильно.Це класно.
Тай для чого все знати, коли ти негідний звання Людина.
Чому власне я почала говорити про математику та історію?
Дуже просто. Ліліт, ви поділилися з нами гарною історією зі свого життя, про свого батька. Це мило. Але, подивимося з іншого боку, це те саме, що би я сказала, що не потрапила в автокатастрофу, бо у той момент слухала Піккардійську терцію.
(Це суто теоретично не заторкуючи мистецтва, зрозумійте правильно).
Але хіба не є на це Боже Провидіння,яке цей такий різнобарвний світ підтримує і керує ним...
Просто , думаю, так вийшло, що власне Піккардійці своїм співом у той момент достукалися до вашого серця. Але не все так просто.
Думаю Бог знаючи Вас Ліліт дуже добре, допустив, щоб вийшло таке
скажемо "співпадіння" і ви очухалися...
Щодо того, за що любимо людину. Подумаймо добре: є два світи цей
матеріальний і духовний. З точки зору надприроднього, то справді
(і так має бути!)маємо просто любити людей, зі всіма їхніми
недостаткам; маємо любити їх тому, що всі є грішні і потребують помочі.
Але є матеріальна сторна ще. Коли підсвідомо, не замислюючись
людина шукає того, хто її "заповнить". Тобто, людину, з якою можливо ідеально зійтися характерами. І от допустимо я живу музикою, дуже сильно захоплююся нею, але через різні обставини мушу по житті займатися іншими справами, припустимо бути художницею.
І тому люблячи мистецтво, я буду шукати людину, яка має щось таке від музики, щось незбагненно незвичайне, містично - загадкове. І в той час мене абсолютно не цікавитиме матиматика.
Це все так, суто теоретично, просто щоб трошки виправдатися, а то у мене
зробилося враження що маю не обличчя, а халяву....
Все ж цікаво знати : "Можливо я помиляюся?..."
Щиро ваша
|  Коментарі:| | Enni  [Київ]
А Ви не вважаєте, що на все дивитеся трохи затяжко... 03.07.08 16:16 vic  [Кам'янець-Подільський]
Абсолютно згодна, що "трохи затяжко" :-) Як казала колись добра знайома: "сделай лицо попроще и к тебе потянутся люди!" але суть не в тому.
Дивно було прочитати такі рядки: "допустимо я живу музикою, дуже сильно захоплююся нею, але через різні обставини мушу по житті займатися іншими справами, припустимо бути художницею.
І тому люблячи мистецтво, я буду шукати людину, яка має щось таке від музики, щось незбагненно незвичайне, містично - загадкове"... трохи смішно, але це про мене (дійсно захоплююсь музикою, але склалось так, що займаюсь іншим) Але це аж ніяк не означає, що буду шукати людину, яка б була зі світу музики! По-моєму рід заняття чи хобі друга (приятеля, коханого) тут абсолютно не має значення! просто люди мають бути близькі ПО ДУХУ (як не загально і банально це звучить... ) або ще краще про це сказав Володимир у попередньому коменті: людину треба оцінювати комплексно, як ОСОБИСТІСТЬ! чи я не права?.. 03.07.08 21:14 Donald
Достатньо слів.У кожного своя Правда,тому просто слухайте нас.Дуже дякую всім,хто написав свою думку.Але на мою думку пора змінити тему,на дворі ж-ЛІТО:) 06.07.08 16:10 фан
Але істина одна, а ключ до неї - це знання... Тому де є діалог, там можливий мир і порозуміння :) 10.07.08 10:40 |
 Коментувати
| |
Додати повідомлення | 
Пошук
Ім'я: Євгенiй 
Місто: Тобольск
ICQ: